вимі рівнинами ^например,

31.07.2009

вимі рівнинами ^например, Централь­ная і Середня Азія). Айсберги, откали­вающиеся від шельфових і вивідних льодовиків Антарктиди, Гренландії, Арктичних і Антарктичних остро­вов, надають сильну дію на гідрологічні процеси обширних океанічних акваторій. Лише Антар­ктіда поставляє в океан у вигляді айсбер­гов щорік близько 2000 км3 води, Грен­ландія — 240—300 км3. Айсберги затруд­няют судноплавство в полярних водах.
Льодовики, особливо льодовикові покро­ви, що досягають величезних розмірів, лише своєю присутністю викликають великі зміни висоти земний по­верхності і міняють її рельєф. Так, середня висота Антарктиди майже втричі більше середньої висоти всіх інших ма­теріков за рахунок величезної товщини ан­тарктічеського льодовикового покриву, під яким похоронений складний рельєф з гірськими хребтами, долинами, плато і рівнинами. Коливання розмірів і мощ­ності льодовиків викликають ізостатічес-кие коливання земної кори.
Нижче приведені основні умови су­ществованія ледникоу, особливості їх будови і руху.
Почнемо з поняття снігового кордону, найважливішого показника умов оледе­ненія.
чим витрата (танення, випар). На рівні снігового кордону (кордони піта­нія) прибутково-видатковий баланс твердих атмосферних опадів дорівнює нулю. Раз­лічают декілька різновидів сне­гової кордону [Калесник. 1963; Тронів. 1966; Гляциологичеський словник. 1984]. Кліматична, або теоре­тічеськая, сніговий кордон — це кордон, на якому нульовий баланс твердих атмосферних опадів опреде­ляєтся середнім станом метеороло­гичеських умов за багато років на горі­зонтальной незатіненої поверхні. У реальних умовах спостерігати її на місцевості практично неможливо, оскільки і поверхня в горах зазвичай не го­різонтальна, і метеорологічні усло­вія від року до року сильно міняються, сле­довательно, реальний сніговий кордон не відповідатиме теоретічес-