Розгляд теорій руху
31.07.2009
Розгляд теорій руху льоду в льодовиках, значною мірою спірних, в завдання цієї книги не входить. Желающие можуть ознайомитися з ними по монографіям П. А. Шумського «Дінаміческая гляциология» [1969] і В. С. Би. Патерсона «Фізика льодовиків» [1984].
ЛЬОДОВИКОВІ РАЙОНИ ЗЕМНОЇ КУЛІ
Районуванням льодовиків і снежно-ледникових утворень займалися многие дослідники (X. Альман, Р. А. Ав-сюк, І. Ст Бут, А. Н. Кренке, Ст М. Котляков, Р. До. Тушинський, Л. Ллибу-три). X. Альман вперше розділив ледникі на помірних (теплі) і полярних (холодні), а останні в свою очередь — на високополярних і субполярниє. Льодовики різних типів характерізовалі їх широтне положення. Детальніше районування льодовиків по їх температурному режиму було виполнено Р. А. Авсюком, який виділив п’ять типів льодовиків. Кожен з них характерен для певного географічеського регіону: сухий полярний, де танення відсутнє (льодовики Антарктіди, Гренландії і гірські льодовики на висотах більше 6000 м); вологий полярний (по периферії попередніх льодовиків); вологий холодний (верхні частини ледников на арктичних островах і в Патагонії); морський (льодовики Аляски, Альп, Скандинавії, Кавказу, Камчатки, Новой Зеландії і ін.) і континентальний (льодовики гір Середньої Азії, Центральной Азії, Сибіру, Канадського архіпелагу Арктічеського) [Авсюк. 1955, 1956]. Ллібутрі [ЬІ’оШгу. 1956] за кліматічеським умовами існування ледніков виділив 8 типів і перерахував райони їх поширення. В процесі подальших досліджень
з’ясувалося, що в одному географіческом районі можуть зустрічатися льодовики різних типів і, крім того, существованіє льодовиків і особливості їх режиму у величезній мірі залежать від циркуляції атмосфери — від положення того або іншого гірського району відносно путей рухи циклонів, що приносять атмосферниє осідання, а ці дороги у свою чергу визначаються баричним полем атмосфери Землі.