Туренциклопедія Fractal

Походження назви
У далекому минулому народи, що населяють береги Байкалу, кожен по-своєму іменували озеро. Китайці в древніх хроніках іменували його “Бейхай” – “північне море”, евенки називали його Ламу – “море”, бурят-монголи – “Байгаал-далай” – “велике водоймище”. Походження назви “Байкалу” точно не встановлене.  Найбільш поширена версія, що “Байкал” – слово тюркоязичноє, походить від “бай” – багатий, “куль” – озеро, що означає “багате озеро”. Перші російські землепроходці Сибіру вживали евенкійську назву “Ламу”. Після виходу загону Курбата Іванова на берег озера росіяни перейшли на бурятську назву “Байгаал”. При цьому вони лінгвістично пристосували його
до своєї мови – Байкал, замінивши характерне для бурять “г” на звичніше для російської мови “к”.
Вік
Байкал – одне з прадавніх озер планети, його вік учені визначають в 25 млн. років. Більшість озер, особливо льодовикового і старічного походження, живуть 10–15 тис. років, а потім заповнюються осіданнями і зникають з лиця землі. На Байкалі немає жодних ознак старіння, як в багатьох озер світу. Навпаки, дослідження останніх років дозволили геофізикам висловити гіпотезу про те, що Байкал є океаном, що зароджується. Це підтверджується тим, що його береги розходяться з швидкістю до 2 см в рік, подібно до того, як розходяться континенти Африки і Південної Америки.
Глибина
Серед озер земної кулі озеро Байкал займає 1 місце по глибині. На Землі лише 6 озер мають глибину більше 500 метрів. Найбільша відмітка глибини в південній
улоговині Байкалу – 1423 м, в середній – 1637 м, в північній – 890 м.  Для порівняння приведу таблицю: