який. Тому введено

31.07.2009

який. Тому введено поняття мест­ная, або достеменна, снігова гра­ніца, що займає найвище положе­ніє в кінці сезону танення на реальній поверхні. Її положення можна усереднювати за ряд років і визначати на цілих гірських хребтах і системах і на схилах різної експозиції. На льодовиках іс­тінная сніговий кордон — це наївис­шєє за рік положення кордону між снігом і льодом. В більшості випадків дійсний сніговий кордон на льодовику збігається з кордоном живлення або б­ваєт вище за неї в тих випадках, коли між ними розташовується зона накладеного льоду. Нижче, коли ми говоримо про снего­вой кордон без подальшого уточнення, мається на увазі достеменна, або місцевий, сніговий кордон. На льодовиках її часто ототожнюють з фірнової лі­нієй - кордоном між фірновим басейном і областю абляції льодовика. Фірновая лінія, як і дійсний снего­вая кордон, або збігається з грані­цей живлення, або
відокремлена від неї смугою накладеного льоду. У тих випадках, коли відмінності в положенні снігового кордону, кордони живлення і фірнової лінії невеликі, ці терміни вживаються як синоніми.
До поняття кліматичного снігового кордону ми прибігаємо в тих випадках, коли розглядаються можливості виникнення і існування оледе­ненія в різних широтних кліматі­чеських поясах Землі для зіставлення заледеніння районів з морським і конті­нентальним кліматом, і в тих випадках, коли висотне положення льодовиків не відповідає загальнокліматичним усло­віям. Так, наприклад, каровиє льодовики Уралу, Алатау Коваля і ще ряду районів лежать на 1000 м і більш нижче за кліматичний сніговий кордон і су­ществуют лише завдяки великій кон­центрациі метельового і лавинного снігу в негативних формах рельєфу. Але в той же час на них є свій місцевий сне­говая кордон (фірновая лінія — кордон живлення), що відділяє область ак­кумуляциі від області абляції.