Туренциклопедія Fractal

6. Сільське господарство

Хоча абсолютні показники, що характеризують стан сільського господарства зростають, відносні помітно скорочуються, відображаючи процес диверсифікації економіки, що свідчить про перетворення країни з аграрної в аграрно-індустріальну. Доля сільського господарства у валовому внутрішньому продукті (ВВП) складає 17%, за рахунок його продукції забезпечуються 15% експортних постачань країни, але як і раніше в нім зайнята велика частина населення – 53%.
Придатні для сільського господарства землі в Сирії складають 6,1 млн. га. При цьому зрошувані угіддя досягають 1,09 млн. га, богарниє землі – близько 3,4 млн. га, під пару відводиться 1,5 млн. га, не обробляється більше 500 тисяч гектарів. Пасовища розкинулися на 8,3 млн. га, лісові угіддя на 523 тис. га, кам’янисті грунти і піщаники – більше 3 млн. га, болота і озера 116 тис. га.
Умови сільськогосподарського виробництва лише відносно сприятливі і стабільні урожаї знімаються лише із зрошуваних площ.
В цілях кращого використання земельного фонду і для визначення пріоритетних напрямів в розвитку землеробства Сирія була розділена на 5 «зон сільськогосподарської стабілізації» залежно від кількості опадів і тривалості сезону дощів.
Перша зона включає території з кількістю опадів понад 350 мм і підрозділяється на 2 райони: з осіданнями понад 600 мм і з осіданнями в межах 350 – 600 мм, де є можливість збирати 2 урожаї пшениці, стручкових і інших літніх культур в сезон 1 раз в 3 роки.
Друга зона охоплює території з осіданнями 250 – 350 мм, де створюються умови для збору за один сезон 2-х урожаїв ячменю, а також вирощуються пшениця, стручкові і інші літні культури.
Третя зона поширюється на площі з осіданнями не менше 250 мм в течію не менше напівроку, що забезпечує збір 1- 2 урожаїв ячменю не рідше за 1-й раз в 3 роки.
Під четверту зону відведені землі, де осідання не перевищують 200 – 250 мм протягом напівроку і де вирощується ячмінь і кормові трави.
П’ята зона включає територію, на яких неможливе незрошуване землеробство.