Туренциклопедія Fractal

4. Господарство

У спадок від колоніального минулого Сирія отримала украй відсталу економіку.
Іноземний капітал, головним чином французький, контролюючий основні галузі в економіці країни, гальмував розвиток продуктивних сил і виробничих стосунків. Сільське господарство – основа сирійської економіки – характеризувалася низьким рівнем продуктивних сил і пануванням напівфеодальних стосунків. Промислове виробництво в країні було розвинене дуже слабо: воно було представлене в основному галузями легкої промисловості.
Після завоювання Сирією політичної незалежності в 1946 році в країні почали проводитися заходи, направлені на ліквідацію тяжких наслідків колоніалізму, почався розвиток національної економіки.
Сирія першої з країн Арабського Сходу встала на дорогу націоналізації підприємств, що належать іноземному монополістичному капіталу.
Під тиском народних мас вже на початку 50-х років було націоналізовано багато залізниць, іноземні компанії по виробництву електроенергії, обмежена до 50% доля участі іноземного капіталу в місцевих компаніях. В результаті цього вже в кінці 1957 року у власність держави перейшли майже всі галузі економіки, в яких раніше панував іноземний капітал (тютюнові компанії, залізниці, електростанції, емісійний банк і так далі).
У 1963 році всі іноземні і місцеві банки, а також страхові компанії були повністю націоналізовані. В результаті цього державний сектор зайняв пануюче положення в Сирії. В даний час на його частку доводиться близько 50% національного доходу, приблизно 75% вартостей промислової продукції і 70% основних засобів виробництва.
В кінці 1964 року уряд Сирії видав декрет, відповідно до якого всі нафтові і мінеральні ресурси країни оголошені власністю держави. Передача концесій на їх розробку іноземним компаніям заборонена
В той же час останніми роками керівництвом Сирії були зроблені кроки по лібералізації економіки і активізації діяльності приватного сектора, на який доводиться 25% вартостей промислового виробництва і який займає домінуючі позиції в сільському господарстві, роздрібній торгівлі, сфері послуг, автотранспорті, житловому будівництві. В цілях економічного розвитку країни притягується іноземний капітал, перш за все у вигляді фінансової допомоги від нафтовидобувних арабських країн і ряду західних держав. Щорічний приріст валового національного продукту