Туренциклопедія Fractal

Зовнішня торгівля країни з 1994 по 2000 рр. (млрд. дол. США).
Склад експорту: нафта 45%, газ, реекспорт, в’ялена риба, фініки
Географія експорту: Японія 36%, Республиця Корея 9%, Сінгапур 5%, Індія 5%, Оман 3%
Склад імпорту: промислові товари, транспорт і устаткування, хімікати, продовольство
Географія імпорту: США 9%, Японія 9%, Великобританія 9%, Німеччина 6%, Індія 6%
Зовнішня заборгованість в 1996 р. склала 14 млрд. доларів, в 1998 р. - 15,5 млрд. доларів.

Характеристики основних адміністративних центрів:
Абу-Дабі - місто-столиця, – це найбільший і найбагатший з еміратів, що входять до складу ОАЕ: 87 % території конфедерації...

Походження назви
У далекому минулому народи, що населяють береги Байкалу, кожен по-своєму іменували озеро. Китайці в древніх хроніках іменували його “Бейхай” – “північне море”, евенки називали його Ламу – “море”, бурят-монголи – “Байгаал-далай” – “велике водоймище”. Походження назви “Байкалу” точно не встановлене.  Найбільш поширена версія, що “Байкал” – слово тюркоязичноє, походить від “бай” – багатий, “куль” – озеро, що означає “багате озеро”. Перші російські землепроходці Сибіру вживали евенкійську назву “Ламу”. Після виходу загону Курбата Іванова на берег озера росіяни перейшли на бурятську назву “Байгаал”. При цьому вони лінгвістично пристосували його
до своєї мови – Байкал, замінивши...

Байкальський тюлень на той час став дуже рідкий в південно-західній частині озера, а у верхів’ях річки Верхньої Ангари були остаточно винищені найбільш дорогі чорні соболя. Розповідаючи про природу острови Ольхона, мандрівник не згадує соболя, який був виловлений тут, мабуть, ще в XVII столітті. Описуючи півострів Святий Ніс, помічає, що “дичина там винищена”, маючи на увазі, ймовірно, соболя і копитних. Дуже цікава вказівка, що “бобрів на Байкалі вже немає, хоча вони часто попадаються ще на гірських річках Саянського хребта. Лише на Верхній Ангарі, проти Баунтовського озера, бобри
зустрічаються ще часто; говорять, що раніше вони водилися і на річках, що...

При визначенні розмірів пробної площі, що закладається, слід мати на увазі правильне вирішення двох моментів:
а) на пробній площі повинні отримати належне виявлення і всі характерні риси даного фітоценозу, тобто пробна площа має бути не менше площі виявлення;
б) аби надмірно не збільшувати трудомісткість робіт, ця площа не повинна перевищувати розмірів, що гарантують прийняту точність досліджень.
Форма пробної площі, що виділяється, для опису залежить від розмірів і розташування природної ділянки фітоценозу.
Для підвищення точності опису інколи буває доцільно розділити пробну площу на 4 що окремо враховуються квадрата, усередині яких окремо складається опис і визначається велика...

Втім, Кітеж, що покоїться на дні, - не єдиний. Археологи налічують не менше 10 древніх міст, а вже монастирів і того більше.

Киргизькі аксакали запевняють, що і самих Чингисхана поховали на Іссик-Куле. Коли в 1227 році великий завойовник був смертельно поранений при облозі столиці тангутов, то сини імітували похорони в Ордосе (Монголія), а насправді таємно відправили його на Іссик-Куль. Тут під керівництвом володаря цих місць, улюбленого сина Чингисхана Чагатая спорудили з надміцної гірською арчи велика труна, уклали тіло покійного разом з його похоронними скарбами і опустили в безодні вод. Легендою киргизів теж не можна нехтувати, адже могилу Чингисхана...

Історія досліджень Іссик-Куля.

Велика шовкова дорога. За всю історію людства не було рівних йому по економічному і культурному значенню. Ця дорога вносила Порядок, Співдружність і Світ до загального хаосу середньовіччя. З 2-ой половини 7 століть уздовж траси Шовкової дороги в Пріїссиккулье почалося активне будівництво поселень.  Аж до приходу орд Чингисхана до Середньої Азії (почало 13 століть) міста Пріїссиккулья розстроювалися і багатіли. Поява загонів завойовників на побережжі змусила багатих жителів ховати накопичені багатства під землю або під водою. Так виникли клади. Після спустошливих рейдів монголів, міста уздовж траси Шовкової дороги деградували і цей процес виявився безповоротним. Літописці походів Тімура...

У флорі заповідника більше 800 видів квіткових і судинних спорових рослин з 120 сімейств. Найвсілякіше представлені трав’янисті рослини, серед них 69 рідких і 5 зникаючих видів, що потребують особливої охорони ( 10 видів орхідних )

Льодовики, що породжуються кліматом у поєднанні з місцевими орографічними умовами, раз виникнувши, самі створюють сприятливі умови для подальшого свого існування і розвитку. До­стігнув великих розмірів, вони окази­вают істотне зворотне воздей­ствіє на клімат. Так, льодовикові покриви Антарктиди і Гренландії є гігантськими холодільні­камі нашої планети, надаючи влі­яніє на клімат і циркуляцію атмосфери в глобальному масштабі.
Льодовики дуже чутливі до ізме­неніям клімату: при збільшенні піта­нія твердими атмосферними осіданнями або зменшенні їх танення із-за поніже­нія температури повітря в теплу пору року льодовики настають, збільшуються їх товщина, горизонтальні розміри, швидкість руху льоду, просуваються кінці льодовикових мов. При ухудше­нії умов живлення або посиленні та­янія льодовики...

При вязкопластічеськом перебігу льоду швидкість руху визначається глав ним чином товщиною льоду, його темпе­ратурой і нахилом поверхні ледні­ка. Лід тектиме у напрямі на­клона поверхні і в тому випадку, якщо на ложі льодовика зустрічатимуться не­ровності із зворотним ухилом. Між товщиною льоду, нахилом поверхні і швидкістю руху льоду льодовика суще­ствуєт закономірний зв’язок: лід зазвичай тонкий там, де поверхня нахилена круто і лід рухається швидшим, і товстий там, де нахил незначний і двіже­ніє льоду сповільнено. Це спостерігається як в різних частинах одного льодовика, так і на різних льодовиках. Дрібні неровно­сті на поверхні льодовика, якщо вони менше його товщини, на швидкості тече­нія льодовика не...

ВИВІД
Льодовиковий покрив Антарктиди досягає потужності більше 4300 м (середня — 1720 м). Правда, на значній частині Антарктиди немає справжнього гірського рельєфу з його глибоким расчленені­ем, на величезних просторах рас­стілаєтся ідеальна, високоподня­тая крижана рівнина.  Але справа не лише в тому, що окремі ділянки цієї рівнини на географічних кар­тах носять назву «плато» (Поляр­ноє плато, плато Радянське і ряд дру­гих). Відповідно до запропонованого нами критерію відділення гірських ландшафтів від равнінних*[див. с. 52] нівально-гляциальниє ландшафти Антарктиди не можна віднести до класу рівнинних:  тут не спостерігається широтно-зональної зміни типів ландшафтів, яка була б при менших абсолютних висотах, і вона дійсно є на антарктічес­ком...